Россия вернулась в СССР

Мені цікаво про яке таке "радянське почуття безпеки" пише автор статті? Коли я був малою дитиною то після перегляду телевізійних новин прислуховувався до звуку кожного літака, що пролітав в небі, гадаючи чи кине він ядерну бомбу мені на голову чи ні. Коли став більше, то переживав чи вистачить сімейного бюджету батьків до зарплати, чи знову треба йти пляшки збирати. Пізніше боявся йти до лісопарку, бо там зарізали якогось чоловіка. Отаке було почуття безпеки.

Я виріс в СРСР і не було ніякої впевненості як в завтрашньому дні, так і в безпеці. З кожного чайника, або праски щоденно лунало: "...враг точит зубі и в любой момент..." І про яке безкоштовне житло і доступність може йти мова. В РФ все завалено китайським "ширпотребом", а тоді і такого не було.

Я таксама вырас у СССР, але пра яго развал ці, больш правільна, распад (бо натуральны) не шкадую.

Так, ніякага пачуцця бяспекі не прыгадаю. Хутчэй небяспекі - увесь час бойся, што цябе арыштуюць за некалькі зялёных банкнот, пасадзяць у дурку за крытыку савецкага ладу, выклічуць на размову ў КДБ за анекдот пра Брэжнева.

Я жил в СССР, не смешите. Рашкованы попали скорее в некое подобие начала 90-х.

Не надо сейчас сравнивать с ссср и 90-ми. Тогда было другое время. Тогда ничего не было, а если и было, то в фирменных магазинах, и то для номенклатуры. Также не было машин в автосалонах, сотовых телефонов на каждом шагу и интернета с тик-токами и ютуба.
Сейчас наступает время-хаос в раиси. Вроде все было, практически пока еще все есть и в остатке останется только вспоминать про то, что было.
Снова появятся фарсовщики и магазины для элиты, с запретом посещения для обычного лаптя.

Какой приметный магазинчик на фоточке. Но не могу вспомнить, где он стоял. То ли это "Синтетика на проспекте", то ли это древний магазин "Старт". Кто вспомнит?