"... Мiж іншым, меў наўвазе я - згатуй нам студзень са щчаўя, пакрыш туды цыбулькі крыху, ды мёду пачастуй кілихам! Каб гутарка вілась прыемней, чагось някепска б на патэльні! ..." 😉
Дядька Гугла ви відправлили в глухий нокаут. Переклав він його як "Життєва афірмація" ))))).
Доки сам не прочитав з десяток разів по складах, і не склав докупи, не зрозумів. Життєстверджувальність. І все стало на свої місця. Читати білоруською мовою складніше ніж слухати, на перших порах буква "ў" ставила в позу зю, доки не спростив для себе її у "в", розумію, що це не правильно, але простіше для розуміння . Інколи слухаю Тризуб та Погоню, так все чудово зрозуміло, а ваші унікальні слова починаєш розуміти з контексту. Особливо на перших порах викликало здивування слово шмат - багато, а у нас шматок - невеличка частинка чогось, а шмат - більша частина, наприклад шмат м'яса, значення протилежні, доки в гуглі не уточнив дивувався чому у контексті виразу, якби багато, а кажуть, що небагато)))
Суть: изначально слово буквально значило «то, что принадлежит нам». [1
Этимология слова «свой»
Происхождение: восходит к праславянскому (ast svotext{jь}).
Исторические связи: уходит корнями в глубокую индоевропейскую древность. Родственно древнеиндийскому svayám (сам), латинскому suus (свой), готскому swes (собственный).
Суть: древний корень (ast swe-) нес в себе значение «свой, собственный, обособленный». Интересно, что возвратное местоимение «свой» может указывать на принадлежность к любому из трех лиц (я, ты, он, она), если оно соотносится с подлежащим
орки беларусам и украинцам не родные
запрос чат жпт
русские - 100% крепостные крестьяне =рыбы в российской империи
коренные народы российской империи не были рабами ...
Виріс у бабусі у поліському селі на півночі Житомирщини, де багато діалектичних слів - вплив білоруської і польської мов. Отож коли пішов у школу, то моя україномовна вчителька постійно мене передражнювала (з юмором), проте чомусь не могла правильно вимовити таких простих слів як "він" і "кінь". Бо звучать вони по-місцевому як "в[оу]н" і "к[оу]нь" (звук [оу]вимовляється як щось середнє між "о" і "у") - в неї звучало або "вон", або "вун". Також дуже її дивувало слово "п'єч" (піч).
Ну а прабабця моя приходить якось та й каже:
- Оце ходила по кущах та сподницю розпаздьорила!
— Здранцвелы
Адказаць**************************
Ента у нас "президент" такой!
Спидниця , шкарпэтки , доужны ....
АдказацьКіпцюров - нове для мене слово.
Адказаць"... Мiж іншым, меў наўвазе я - згатуй нам студзень са щчаўя, пакрыш туды цыбулькі крыху, ды мёду пачастуй кілихам! Каб гутарка вілась прыемней, чагось някепска б на патэльні! ..." 😉
АдказацьЩ нет в белорусском. Так что сразу выявили бы такого лазутчика
АдказацьХочу поправить в тексте беларуса , утверждающего , что в украинской мове нет звуков "дз" и "дж" , эти звуки есть и украинской мове .
АдказацьНаприклад :
Джерело , бджола , пробудження , відродження ...
Дзеркало, дзвінок, гудзик , кукурудза, дзьоб ...
Жыцьцесьцьвярджальнасьць
Адказаць"Жыцьцесьцьвярджальнасьць" і як його перекласти, чи що воно означає?
АдказацьЖизнеутверждение
АдказацьЦе якраз легко: життєствердність.
АдказацьДядька Гугла ви відправлили в глухий нокаут. Переклав він його як "Життєва афірмація" ))))).
АдказацьДоки сам не прочитав з десяток разів по складах, і не склав докупи, не зрозумів. Життєстверджувальність. І все стало на свої місця. Читати білоруською мовою складніше ніж слухати, на перших порах буква "ў" ставила в позу зю, доки не спростив для себе її у "в", розумію, що це не правильно, але простіше для розуміння . Інколи слухаю Тризуб та Погоню, так все чудово зрозуміло, а ваші унікальні слова починаєш розуміти з контексту. Особливо на перших порах викликало здивування слово шмат - багато, а у нас шматок - невеличка частинка чогось, а шмат - більша частина, наприклад шмат м'яса, значення протилежні, доки в гуглі не уточнив дивувався чому у контексті виразу, якби багато, а кажуть, що небагато)))
Только без мягких знаков везде, кроме два последних в окончании слова)))
АдказацьИ "дж", и "дз" в украиснком языке есть: "бджола", "джміль", "дзига". Так что эти буквосочетания не самые сложные )))
АдказацьЖыцьцесьцьвярджальнасьць беру на озброєння! Нехай всі ламають голову!
АдказацьТолько не с таким кол-вом ошибок забирайте)))
АдказацьА як вам українською слова дженджуристий,або джигун,бджола,джміль, дзига,джерготіти.
АдказацьЭтимология слова «наш»
АдказацьСуть: изначально слово буквально значило «то, что принадлежит нам». [1
Этимология слова «свой»
Происхождение: восходит к праславянскому (ast svotext{jь}).
Исторические связи: уходит корнями в глубокую индоевропейскую древность. Родственно древнеиндийскому svayám (сам), латинскому suus (свой), готскому swes (собственный).
Суть: древний корень (ast swe-) нес в себе значение «свой, собственный, обособленный». Интересно, что возвратное местоимение «свой» может указывать на принадлежность к любому из трех лиц (я, ты, он, она), если оно соотносится с подлежащим
свой .= свий svee = самоназвание шведов .
свеи -венедj -славяне .
орки беларусам и украинцам не родные
запрос чат жпт
русские - 100% крепостные крестьяне =рыбы в российской империи
коренные народы российской империи не были рабами ...
A мені чеська мова ще подобається, де проблема з голосними
Адказацьvlk, prsátko, krtek, čtvrthrst
Strč prst skrz krk
Виріс у бабусі у поліському селі на півночі Житомирщини, де багато діалектичних слів - вплив білоруської і польської мов. Отож коли пішов у школу, то моя україномовна вчителька постійно мене передражнювала (з юмором), проте чомусь не могла правильно вимовити таких простих слів як "він" і "кінь". Бо звучать вони по-місцевому як "в[оу]н" і "к[оу]нь" (звук [оу]вимовляється як щось середнє між "о" і "у") - в неї звучало або "вон", або "вун". Також дуже її дивувало слово "п'єч" (піч).
АдказацьНу а прабабця моя приходить якось та й каже:
- Оце ходила по кущах та сподницю розпаздьорила!
_тут, в комментах, похоже, изголяются в типа знании инъязов кремлядские волонтёры_
Адказацьжыццесцвярджальн(ы) _ (насць)___ хотя жизнеутверждатель(ность)___ странное слово даже само по себе
АдказацьУкраинцы намного умнее русских. Они слово "Беларусь" могут произнести.У москалей оно в мозгу не помещается.
Адказаць