ВСУ ударили ATACMS по оккупантам на полигоне во время построения

Усі вони різні, але і подібні, одним лицем,
прокидаються вранці, їдять бутерброди – батон з яйцем.
Ідуть на роботу, їздять в метро на завод чи у ВУЗ,
докторські пишуть, метуть тротуари, лабають блюз.
Будують будинки, пишуть романи, заводять собак,
шукають партнера, коли одиначка чи одинак.
Встановлюють захист від злому квартири чи від пожеж.
Вони усі різні, та в підсумку роблять одне і те ж:
Тамара із Тули, пенсіонерка, набирає води,
вмикає конфорку, розпалює пічку, усе, як завжди;
Сергій із Пермі, програміст, ставить казан на плиту;
Марія Олегівна, вчитель з Орла, сіль сипле просту;
Юрій Петрович із Сизрані, банківський фінансист,
кришить петрушку, кріп духмяний, лавровий лист;
Ангеліна, бухгалтер із Омська, чистить картоплю й часник;
ріже цибулю Віталій Адамович, з Чити садівник;
а добра Марфа Акимівна, медсестра з Горняка,
вкидає відрубану ніжку дитячу до казанка...

Це вірш українського військового.

Почему не разносят атакамсами логистику лишая противника боеприпасов провизии топлива, железнодорожные узлы, мосты? 17 человек погибли, из раши на их место завезут 170 000 . 170 000 ÷ 17 надо 10 000 атакамсов которых вряд ли будет. т.е. ценные дорогущие атакамсы тратят на полигоны с чмобиками?

Пущай все Zдохнут от ран, проклятые рашисты

И как обычно наш постоянный радиослушатель Кирилл из Киева просит поставить в эфир для всех рассийских льотчиков задушевную песню Вахтанга Кикабидзе:
"По аэродрому, по аэродрому,
Лайнер пробежал, как по судьбе... "